четвер, 1 грудня 2016 р.

Урок 1 Тема: У комп’ютерному класі

Урок 1 Тема: У комп’ютерному класі

Тиждень інформатики для початкової школи

Тиждень інформатики для початкової школи

Подорож до Комп'ютерленду

Подорож до Комп'ютерленду

Сценарій інтелектуальн-розважальної гри з інформатики

Сценарій інтелектуальн-розважальної гри з інформатики

Опис досвіду роботи з теми «Розвиток пізнавальних здібностей учнів молодших класів на уроках інформатики шляхом впровадження компетентнісного підходу до навчання»



Знання, вміння та навички, які молодь набуває й виробляє, навчаючись у школі, беззаперечно, є важливими. Поряд із цим сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, що визначає готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства. Важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Досягнення цих цілей на сьогоднішній день неможливе без інформатизації освіти та впровадження компетентністного підходу на всіх щаблях освіти. На жаль, значна частина учнів має нестійкий інтерес до навчання. У багатьох школярів помічена несформованість пізнавальної потреби як потреби у здобутті нових знань. Для частини учнів характерною є орієнтація не на рівень знань, а на їх оцінку.
 Проблемою мого професійного досвіду є «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики: компетентнісний підхід». 
   Компетентність — це не просто сума знань, умінь та навичок, а й психосоціальна риса, яка надає учню сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем. 
Компетенція в перекладі з латинської «competentia» означає коло питань, щодо яких людина добре обізнана, поінформована, пізнала їх і має певний досвід. Компетентність у певній галузі – це поєднання відповідних знань, досвіду і здібностей, що дають змогу обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній. 
Компетенції — це здатність розв'язувати проблеми, що забезпечується не лише володінням готовою інформацією, а й інтенсивною участю розуму, досвіду, творчих здібностей учнів.
Ключові компетентності в шкільній освіті включають: компетенції пізнавальної діяльності: ставлення та розв’язання пізнавальних задач; нестандартність рішення; проблемні ситуації – їх створення і розв’язання; продуктивне й репродуктивне пізнання; дослідження, інтелектуальна діяльність;  компетентності діяльності: гра, учіння, праця; засоби діяльності: планування, проектування, моделювання, прогнозування, дослідницька діяльність, орієнтування в різних видах діяльності; компетентності інформаційних технологій: отримання, опрацювання, подання інформації, перетворення її (читання, конспектування), масмедійні, мультимедійні технології, комп’ютерна грамотність; володіння електронною інтернет-технологією. 
Основним своїм завданням на нинішньому етапі вважаю забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти, розвиток його пізнавальної і творчої активності, формування предметних і самоосвітніх компетентностей учня.
     Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Дитина реалізує свій інтерес у процесі основної діяльності, тому що найсильнішим мотивом у навчанні є саме пізнавальний інтерес, котрий активно взаємодіє із системою ціннісних орієнтацій, цілями, результатами діяльності, відображає всі складові особистості: інтелект, волю, почуття. Пізнавальний інтерес активізує всі психічні процеси людини, на високому рівні розвитку, збуджує до постійного пошуку. 
    На мою думку, найважливіші правила навчання –  від відомого до невідомого;  від близького до далекого;  від легкого до складного;  від часткового до загального; від конкретного до абстрактного.
Суть мого досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:
-        відбору навчальної інформації;
-        застосування проблемного навчання;
-        робота із словниками, довідниками, енциклопедіями, Інтернетом;
-        підвищення інтересу дітей до теоретичних знань;
-        встановлення причинно-наслідкових зв’язків;
-        проведення,  нестандартних уроків;
-        використання новітніх технологій навчання.
   У своїй роботі намагаюся дотримуватися загально прийнятих правил дидактики та методик у поєднанні з сучасними, новітніми технологіями.
  На кожному уроці спонукаю учнів до відвертих думок, диспутів. Кожна смілива думка – це невеличка перемога, в якій я вбачаю сенс своєї роботи. А якщо на уроці немає байдужих – це головне. 
Основними цілями своєї діяльності вважаю: збудити прагнення учнів до самоосвіти, підвищити практичну спрямованість навчання, сформувати певний набір знань, формування систем дій, необхідних  для пізнавальної діяльності. 
    Для реалізації  поставлених цілей працюю над підвищенням розумової активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів, пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання. 
   Особливу увагу приділяю таким аспектам: розвитку особистості учня пристосованого до вимог життя; розвитку комп’ютерної грамотності учнів; створення в учнів гнучкої системи знань, заохочення їх до самостійної активної діяльності.
Умовами формування пізнавального інтересу є: 
- створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність; 
- використання активних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань; 
- ведення навчання на високому, але посильному рівні труднощів; 
-наявність різноманітного навчального матеріалу і прийомів навчальної роботи; 
       - використання емоційно забарвленого, живого слова педагога. 
Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Їх потужним джерелом є емоційність навчального змісту.
     На кожному уроці намагаюся враховувати особливості кожного учня. Тому завдання розробляю таким чином так, щоб кожен учень був активним учасником  навчального процесу: для більш сильних учнів - одне завдання, для менш активних – інше, але працювати повинні всі. 
Кожен вчитель завжди був творцем своїх уроків, в інформаційному суспільстві він ним і залишається, а всі засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є тільки допомогою в його діяльності. Включення ІКТ у навчальний процес дозволяє вчителю організувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності на уроках, зробити активною та цілеспрямованою самостійну роботу учнів. Інформаційні технології можуть зробити процес навчання більш цікавим, таким, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня, надаючи потрібну інформацію в потрібний час. Основне завдання полягає в тому, щоб цікавість не затуляла власне навчальні цілі. Учитель – учень – комп’ютер.
   Для формування та розвитку предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей в учнів різновікових груп застосовую різні форми та методи.
   Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти у 2013/2014 навчальному році другокласники розпочали вивчати новий навчальний предмет «Сходинки до інформатики». Основна увага приділяється ознайомленню учнів з набором понять і термінів, тому часто звертаюсь до набутого життєвого досвіду учнів початкової школи, не відходячи в той самий час від принципу науковості.
   На уроках застосовую логічні завдання, завдання на уважність та кмітливість, ігрові прийоми. Кожен урок проводжу з використанням комп’ютерів. Для перевірки засвоєння теоретичного матеріалу та формування практичних навичок на комп’ютері застосовую комп’ютерну підтримку навчально-методичного комплекту для 2 класу.
Віковою особливістю другокласників є наочно-дієве та наочно-образне мислення (все що вивчаємо, необхідно побачити і доторкнутися), тому намагаюся максимально унаочнити кожне заняття. Навчальні досягнення учнів 2-х класів оцінюю вербально.
   Курс «Сходинки до інформатики» розглядається як необхідний інструмент, що в сучасному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів у молодшій школі і в наступних класах, формуванню як предметних, так і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини молодшого шкільного віку.
Формуванню пізнавальних інтересів сприяють захопленість викладанням, досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, що викликає здивування в учнів, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, ситуації суперечки і дискусії.
Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів постійно тримаю у центрі уваги. Для профілактики стомлювальності, порушення статури, зору учнів на кожному уроці проводжу фізкультхвилинки та гімнастику для очей. 
 Для того, щоб зробити їх привабливішими, використовую  презентації з героями, які показують різні рухи учням. Незамінними також є фізкультхвилинки для очей, пальчикова гімнастика.
На уроках інформатики проводжу ігри, які активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, увагу, 
закріплюють знання, вміння і навички; також впроваджую елементи різних форм і методів навчання: «Мікрофон», «Передбачення», «Гронування», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Перелік наслідків подій» та ін. Робота в парах «Тематичне інтервю», «Ти – мені, а я – тобі», «Конкурс чомучок», «Навпаки», робота в малих групах «Добре – погано»,  «Чи знаєш ти, що…»,  «Прес – конференція», «Коло ідей», «Снігова грудка»,  «Уяви собі», «Точка зору», «Обери позицію»,  дебати,  «Спрощене судове слухання»,   «Додайте речення», «Продовж речення», « Казка навиворіт», «Ситуація»,  «Перевтілення».
Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри.  Їх мета навчити дітей: знаходити потрібний предмет за допомогою аналізатора (дотику, смаку, смаку), оперуючи істотними ознаками;  описувати предмети і знаходити їх за описом; знаходити ціле за частиною і частину за цілим; групувати предмети за місцем, способом використання людиною; встановлювати послідовність дій.
    Відповідальність за результати навчання стає спільною справою, підвищується інтерес до предмета. У сильніших учнів розвивається самостійність мислення, почуття відповідальності за результат, прагнення допомогти товаришам. Дуже подобається дітям така форма роботи як "Мікрофон".  Передусім пропоную учням говорити лаконічно і швидко. Нагадую наше правило під час відповіді.
        На етапах актуалізації опорних знань, усвідомлення нового матеріалу підводжу учнів до самостійного виведення правил, формування висновків, застосовуючи метод "Прес", що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою: 
 Позиція       Я вважаю, що ... 
 Обґрунтування ... тому, що 
 Приклад        Наприклад, ... 
 Висновок     Таким чином, ... 
 Отже, ... 
        Ребуси, кросворди, чайнворди, шаради, анаграми – важливий засіб збудження пізнавального інтересу дітей. Цікаві факти з історії, науки, уривки з науково – популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи – все це зацікавить дітей, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережливості. 
За певних обставин, наприклад недостачі прикладного матеріалу, я намагаюся замінити його дидактичними засобами, створеними на комп’ютері. Така зміна є практично рівносильною. Використання комп’ютера в навчанні зацікавить учнів до уроку і, за умови правильної побудови навчального процесу, забезпечить набагато краще засвоєння матеріалу. 
Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити логічно і самостійно мислити – така загальна мета будь – якого уроку. Тому урок має бути насичений цікавим матеріалом, включаючи завдання з логічним навантаженням, якими є:
- завдання з елементами дослідження – це вправи зі словами «порівняйте», «виділіть головне», «обґрунтуйте», «доведіть», «узагальніть» тощо;
- завдання, під час виконання яких учні відкривають нові для себе зв’язки, належності, закономірності. Це вправи на здійснення найпростіших класифікацій та групування предметів; самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше – за конкретними умовами) тощо.
          Розвитку пізнавальних здібностей значною мірою сприяє використання проблемного методу навчання. Проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті - зміцненню знань. Вирішення навчальних проблем дає цілу низку позитивних наслідків: 
 1. Викликає захоплення навчальним предметом. 
 2. Допомагає учням випробувати свої сили і самостійно здобувати нові 
 знання. 
 3. Привчає, у разі потреби, переборювати труднощі і дає імпульс розвитку. 
    Творчі та пізнавальні здібності стимулюю також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів – вправи «Уяви себе на місці якогось предмета», «Твої дії в певній ситуації», «Перевтілення», «Логічний ланцюжок», «Зазирни у дзеркало». 
     Використання проектних технологій сприяє розвитку пізнавальних знань школярів.
    Можливість вибору складності завдань є, хоч і звичним, але досить ефективним засобом активізації навчально-пізнавального інтересу школярів.
            Цілеспрямоване поєднання класної і позакласної роботи створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, включення учнів у науково – дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та перетворення їх в інструмент творчого освоєння світу.

понеділок, 14 грудня 2015 р.

Піраміди



Піраміда Сонця - найбільша будівля міста Теотіуакан і одна з найбільших у Месоамериці. Розташовується між пірамідою Місяця і Цитаделлю в тіні масивної гори Серро-Гордо, є частиною великого храмового комплексу. Висота піраміди 64,01 метра (200 футів) )
Піраміда Місяця - друга за розміром будова після піраміди Сонця у місті Теотіуакан. Одна з найбільших будівель в Месоамерике. Розташована в північній частині міста Теотіуакан, своїми контурами повторює Серро-Гордо. З деяких індіанських прислівників назва перекладається як «захисний камінь» або «мати». Під пірамідою Місяця розташовано ще одна будова, яка старіша Піраміди Сонця (що була вже до 200 року н. е.).
Піраміда Хеопса(Хуфу) — найбільша з-поміж єгипетських пірамід, єдине з «Семи чудес світу», яке збереглося до наших днів. Входить у трійку найвідоміших пірамід на плато Гіза — Хеопса, Хефрена іМікерина.
Піраміда знаходиться на західному березі Нілу, в некрополі міста Гіза і є комплексом стародавніх пам'ятників, які в часи єгипетських фараонів були частиною стародавнього міста Мемфіс (сьогодні частинаВеликого Каїру). За монументальністю і обробкою вона перевершує всі інші піраміди на території Єгипту.

Піраміда Цестія — давньоримський мавзолей у формі неправильної піраміди на Авентіні в Римі. Збудований поміж 18 і 12 роками. до н. е. для Гая Цестія Епулона (римського претора
Скляна піраміда Лувру у дворі Наполеона (cour Napoléon) служить головним входом до Лувру та є одним із символів Парижа.
Піраміда Закревського  (Березоворудська піраміда)— родова усипальниця родини Закревських у формі єгипетської піраміди, побудована Гнатом Закревським.Pозташовується в селі Березова Рудка, Полтавської області.
Пірамі́да Джосера — перша піраміда, що з'явилася за часів правління фараона Джосера (2780–2760 рр. до н. е.; початок III династії). Піраміда розташовувалась на полі Саккара, поблизу Мемфіса, була побудована не з цегли, а з вапняку і була присвячена богу мертвих Сокару.